ВечIр проти Iвана Купала



Категории Микола Васильович Гоголь ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Цю iсторiю розказав нам дячок Н-ськоï церкви. Вiн переповiв те, що розказав йому дiд. В одному хуторi жив чоловiк — пив, гуляв, а то раптом пропадав. Дарував дiвчатам подарунки, i нiхто не смiв вiдмовитися чи позбутися того подарунка — таким страшним був погляд у Басаврюка (так звали того чоловiка й пiдозрювали, що то сам диявол у людськiй подобi). У козака Коржа був робiтник Петро Безродний. Був би вiн добрим козаком, якби його одягти як слiд у козацький одяг. I закохався Петро в дiвчину-красуню — дочку свого господаря. Якось Корж побачив, що наймит iз його дочкою Пiдоркою цiлується. Розсердився вiн, прогнав робiтника. А тут до них багатий лях став навiдуватися, вже й про сватання говорили. Послала дiвчина свого малого братика Iвася розказати Петровi, що незабаром ïï замiж за нелюбого вiддадуть. Зажурився Петрусь дуже, пiшов у шинок. П'є горiлку, а вона його не бере. Раптом Басаврюк з'явився, сказав, що може допомогти: хай Петро у Ведмежий яр приходить завтра, якраз у нiч на Iвана Купала. Тiльки одне чорт у нього вiзьме за гору червiнцiв. Погодився Петрусь, прийшов. Басаврюк йому й сказав, щоб чекав пiвночi й зiрвав лише квiт папоротi, нiяку iншу квiтку, а потiм бiг не озираючись. Серед багатьох прекрасних квiтiв розцвiла вогняна квiтка папоротi. Прийшла вiдьма, поворожила, кинула квiтку, i та вказала, де скарб заритий. Став Петро копати — викопав скриню зi скарбом. Вiдьма сказала, що треба його кров'ю скропити, iнакше вiн у землю пiде. I пiдвела дитину. Це був Iвась, брат коханоï дiвчини. Хотiв Петро кинутися на вiдьму, а ззаду Басаврюк загримiв: що, мовляв, обiцяв виконати? Знавiснiв хлопець, схопив нiж i пролив безвинну кров. Потiм побiг додому й заснув. Прокинувся — а бiля нього два мiшки iз золотом. Корж побачив ïх i за зятя Петра визнав. Одружилися Петрусь i Пiдорка. Довго весiлля гуляли, радiли. От тiльки сказали, що Iвася перед цим цигани вкрали. Люди iз сумнiвом поглядали, говорили, що не принесе щастя бiсiвське добро, нечесним шляхом здобуте. Так i сталося. Став Петро сумувати, дичавiти, щось намагався згадати. Пiдорка всi очi проплакала, пiшла навiть до знахарки у Ведмежий яр. Коли та прийшла до Петра, вiн, побачивши ïï, дико засмiявся й кинув на неï сокиру, баба Зникла, а з'явився привид Iвася. Пiдорка вискочила з хати за ним, а Петро зачинив дверi. Люди не могли ïх вiдкрити, а коли вибили, то побачили на мiсцi Петруся купку попелу, а в мiшках замiсть грошей — черепки. Пiдорка пiшла в монастир i нiби занiмiла. А в селi знову з'явився Басаврюк i показувався то в печеному баранi, то в чарцi, то в дiжi, лякаючи людей.   Коментар Фантастична iсторiя навiяна М. Гоголю украïнськими легендами й переказами про чарiвну квiтку папоротi, яка розквiтає в нiч на Iвана Купала й може вiдкрити людинi усi скарби; вiруваннями в нечисту силу — чортiв, вiдьом. Взагалi ж це — уособлення ворожих людинi сил. Наприклад, влада золота згубила робiтника Петруся. Письменник утверджує закони народноï моралi, за якими на статку, що отриманий нечесним, злочинним шляхом, щастя не збудуєш. МИКОЛА ГОГОЛЬ  (1809-1852)   Письменник народився в селi Сорочинцi Полтавськоï губернiï; дитинство пройшло в атмосферi, що сприяла розвитку творчих здiбностей хлопця. Вiн спостерiгав за ярмарками, слухав розповiдi старих людей, казки, анекдоти. Навчався в Нiжинськiй гiмназiï вищих наук, де вiн завiдував учнiвською бiблiотекою, захопився живописом i театром, зацiкавився усною народною творчiстю та розпочав писати лiтературнi твори в рiзних жанрах. У гiмназiï зароджується й одна з особливостей його творчостi — схильнiсть до мiстифiкацiï. Поïхав до Петербурга, щоб працювати на державнiй службi на користь вiтчизнi, але скоро розчарувався, — це було не те, про що мрiяв. Знову почав писати, зацiкавився Украïною. Мати присилала йому описи звичаïв, нацiональних костюмiв, пiснi, казки, легенди украïнцiв. Використовуючи цi матерiали, М. Гоголь написав знаменитi Вечори на хуторi бiля Диканьки, потiм був цикл Петербурзькi повiстi, повiсть Мертвi душi й комедiя Ревiзор та багато iнших творiв. Хоч писав Гоголь росiйською мовою, за духом вiн залишався украïнцем. Близько дванадцяти рокiв прожив письменник за кордоном, але завжди думав про долю своєï батькiвщини. Останнi роки жив у Москвi, вивчав життя, працював над другим томом Мертвих душ. Коли Гоголь помер, за ним сумувала вся прогресивна Росiя.

Метки Вечiр проти Iвана Купала, МИКОЛА ГОГОЛЬ, ЛIТЕРАТУРА УКРАÏНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ, ПОЕТИ-РОМАНТИКИ, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, ЛIТЕРАТУРА, УКРАÏНСЬКОГО, РОМАНТИЗМУ, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ
ВечIр проти Iвана Купала